Щоденні правила ефективної педагогіки № 1

•  Я не джерело знань на уроці — я організатор уроку й помічник дітей.

•  Дитина повинна знати, навіщо їй це, тобто мету заняття обов'язково формулюйте на уроці разом із учнями, вона має зацікавити дітей.

•  Позбавтеся у своєму лексиконі слів: «помилкова відповідь»; «неправильно». Замість цього постійно звертайтеся до всіх: «Пропоную обговорити...», «А як ви вважаєте?..», «Я вважаю, що... але, можливо, я помиляюся...».

•  Жодних монологів на уроці! Тільки живий діалог, у якому беруть участь усі.

•  На кожному уроці — робота в групах, парах, четвірках, вели­ких групах. Учимося спілкуватися, сперечатися, обстоювати свою думку, просити про допомогу або пропонувати її.

•  Найголовніше — ваше емоційне налаштування: «Я вмію воло­діти своїми емоціями і навчаю цього дітей».

•  Якщо після вашого  уроку в дитини не залишилося жодних пи­тань, їй нема про що поговорити з товаришами або з вами, вона нічого не прагне розповісти тим, хто не був присутнім на уроці,— отже, навіть якщо урок і був гарним на вашу думку, то в дитини він не залишив сліду.

                                                      ЩОДЕННІ ПРАВИЛА ЕФЕКТИВНОЇ ПЕДАГОГІКИ № 2

1.     Не бійтеся дітей, адже вони бояться вас більше.

2.     Не брешіть своїм учням, діти цього не прощають.

3.     Не будьте лицеміром, цю рису характеру учні відчувають од­разу.

4.     Слухайте кожну дитину всім серцем.

5.     Співпереживайте дітям, адже їх людські проблеми такі самі, як і ваші, тільки пропорційно віку.

6.     Не чіпляйтеся до учнів через дрібниці, тому що будь-яка людина, зокрема й дитина, недосконала, і не потрібно в її застереженнях шукати вражих підступів.

7.     Виконуйте самі все те, що вимагаєте від дітей:

•     якщо просите дітей не спізнюватися, зустрічайте їх на по­розі школи;

•     якщо не любите запізнень на урок, починайте організацій­ний момент водночас із дзвінком;

•     якщо вимагаєте регулярного виконання домашніх завдань, то щодня перевіряйте їх.

8.     Завжди чітко працюйте із документацією, що допоможе уник­нути конфліктів із адміністрацією школи.

9.     Не бійтеся розмовляти з батьками учнів, розповідайте їм як про досягнення своїх підопічних, так і про їх недоопрацювання. Сміливо відстоюйте свою позицію, якщо впевнені у правоті.

10.                       Навчіться прощати своїм колегам і, звісно ж, учням.

11.                       Завжди заходьте до класу у доброму гуморі. Спробуйте по­збутися образ і роздратування з попереднього уроку

                                                             ЩОДЕННІ ПРАВИЛА ЕФЕКТИВНОЇ ПЕДАГОГІКИ № З

•          Культивуйте у собі спокійне, доброзичливе, неупереджене ставлення до дитини.

•          Використовуйте позитивне оцінювання: помічайте у дитині по­зитивні якості, звертайте увагу на найменші зміни на краще.

•          Ставте перед дитиною реальні завдання, зважаючи на її мож­ливості.

•          Будьте послідовними і систематичними у своїх вимогах.

•          Оцінюйте дії, а не особистість.

•          Порівнюйте людину, її успіхи тільки із самою собою, а не з іншими.

•          Критикуючи, надавайте можливість реабілітуватися: демон­струйте варіанти бажаної поведінки.

•          Критикуючи, не згадуйте колишніх помилок (їх можна тільки аналізувати, а не засуджувати).

•          Пам'ятайте: карати — не означає сварити (утримуйтеся негативних емоцій).

•          Умійте визнавати свої помилки перед дитиною, не загладжуючи провину потураннями й поступками.

                                                                   Щоденні правила ефективної педагогіки № 4

•          Дорожіть довірою та любов'ю дитини до вас, адже це найдорожче, що є в дитині для вас.

•          Найбільшим вашим подарунком для дитини може стати той час вашого життя, що ви приділяєте їй. Слухайте дитину серцем — це найчуйніше, що є у вас. Не порівнюйте дитину з іншими дітьми, адже вона має право бути іншою, вона єдина й неповторна на всій землі.

•          Більше думайте про те, що відчуває дитина, аніж про те, як вона поводиться. Часто поведінка дитини залежить від емо­ційного стану.

•          Почуття дитини, як і ваші, не вічні. Вона, як і ви, не може зли­тися, ненавидіти й засмучуватися постійно. Це минеться.

•          Дитина має право приймати рішення самостійно.

•          Допоможіть дитині усвідомити, у чому саме полягає шкід­ливість звичок. Заборони часто сприяють закріпленню цих звичок.

•          Не руйнуйте душу дитини образами й зневагою.

•          Не бийте дитину. Жодна людина не має такого права.

•          Узгоджуйте вимоги, які висуваєте до дитини, із її віковими особливостями.

•          Надайте дитині право на помилку. Хіба ви ніколи не поми­ляєтеся?

•          Допоможіть дитині усвідомити, чим її поведінка шкодить їй і оточуючим, а не намагайтеся з'ясувати причину цієї пове­дінки — часто вона й сама не знає, що її спричиняє.

•          Знайдіть час і вислухайте дитину. Іноді їй хочеться розповісти про себе й свої проблеми.

•          Пам'ятайте, що дитина не відповідає за проблеми дорослих. Пам'ятайте, що дитина вчиться у вас і намагається вас на­слідувати.

•          Будьте щирими із дитиною завжди й у всьому: коли виражаєте свої почуття, коли слухаєте її, коли робите зауваження та ін. Якщо схвалюєте — схвалюйте щиро! Радійте щиро! Якщо ви говорите і думаєте одне, а відчуваєте зовсім інше, дитина це бачить і страждає від сум'яття та непевності в усьому.

•          Будьте готовими сприймати дитину як особистість, окрему від вас і не схожу на вас.

•          Якщо дитина виявляє почуття — не хваліть і не сваріть її за це. Цим ви допоможете їй усвідомити, що почуття просто є і відчувати їх може кожний, що почуватися певним чином не заборонено і не соромно.

•          Не робіть дитині зауважень у присутності інших людей. По­говоріть із нею про це наодинці.